Максим Бугель (Eshka)
Майор, служив у 81 ОАЕМБр, 80 ОДШБр та 95 ОДШБр. Ветеран двох етапів війни. Реконструктор, айтівець.
Автор новели «Аби вас не забули, я про вас нагадаю» у збірці «Stories of Warriors» — проникливої розповіді про побратимство, яке виникає раптово, триває інколи надто коротко, але назавжди залишається в памʼяті. Це історія про людей, про сміх і втрати, про порятунок побратимів. Це текст-спомин, текст-памʼять, який зберігає імена живими й нагадує про важливе.
Військовий шлях
Служив у Збройних Силах України з серпня 2014 по вересень 2015 року та з лютого 2022 року — по сьогодні.
У зимовий період 2014–2015 років брав участь у запеклих боях в районі Донецького аеропорту й Авдіївки. Після повернення на війну у 2022 році пройшов Миколаївщину (Вознесенськ, Снігурівка), Херсонщину (Високопілля, Нововознесенське), а також низку складних ділянок Донеччини — Білогорівку, Яковлівку, Соледар, Святогірськ, Тетянівку.
Став учасником Харківської наступальної операції: прорив до Сеньківки на річці Оскіл, подальший рух після звільнення Ізюма в напрямку Шийківки, а потім — тривале маневрування на лінії Сватове–Кремінна з подальшим переходом на Бахмут.
З 2023 року обіймав посаду начальника штабу батальйону. У 2024-му, не поділивши бачення з новим командиром батальйону, перейшов до 95-ї бригади. Із квітня 2025 року — командир роти ударних безпілотних комплексів.
У 2022 році був тричі поранений. Після останнього поранення певний час служив у штабі та не допускався до бойових дій.
Нагороджений повним комплектом ордена “За мужність” і орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
В перші дні наступу на Миколаївщині піднялися на пагорб і побачили як з поля в ліс перебігають наші козаки. Трохи пізніше підʼїхали Тигр і КамАЗ. Хлопці з моєї групи сказали що це противник, на що я відповів що це наші, які напевно захопили техніку противника. Підійшов до КамАЗу метрів на 20 і почав говорити людям в кунгу «вилазьте, все спокійно». Сказати, що ті хто був кунгу були офігівші – це нічого не сказати. На щастя для нас, все закінчилось щасливо і без втрат, чого не скажеш про противника.
Цивільний шлях
До повномасштабної війни Максим здобув освіту в Національному університеті «Львівська політехніка». Багато років працював у компаніях UМС/МТС/Vodafone.
Після демобілізації у 2015 році розпочав новий етап — перейшов в ІТ-галузь, де продовжив професійний розвиток. Паралельно займався історичною реконструкцією.
Станом на жовтень 2025 року Максим займається формуванням батальйону та водночас керує повсякденним життям свого підрозділу.
Як почав писати:
В 2016 році в мене брали інтервʼю за події під донецьким аеропортом, і так як пройшло достатньо багато часу, а також ті події злилися в один кадр, я допустив помилку в датах, після чого виникло число 244, що символізувало кількість днів захисту ДАПу. Тому, коли вдруге прийшов в армію, намагався кожного дня записувати все що відбувалося, мої враження, думки.
Улюблені книги, музика, фільми:
Книги: “Одіссея капітана Блада” та “Мічман Ізі”.
Музика: гурти “Тимчасова назва”, “ZWYNTAR”.
Жив як міг, працював не зле, мав мрії. Тепер єдине бажання – відпочити.