Андрій Боднар (Вітер)

Капітан, боєць 125-ї та 103-ї бригад територіальної оборони.

Автор новели «Крайній вихід» у збірці “Voices Of Defenders vol.1”, де описує день, коли був поранений, рятуючи побратимів. Це детальний, практично посекундний опис бою та думок, спогади про друзів, які врятували його самого.

Точно маю загострене почуття справедливості. Став трохи імпульсивним, але загалом простий і компанійський, люблю щирих відкритих людей, хорошу компанію і цікаву пригоду, почитати книг.

Військовий шлях

Андрію 35 років. Він народився у селі Старий Милятин Буського району Львівської області, нині живе у Львові.

За освітою інженер-енергетик, закінчив Національний університет “Львівська політехніка” за спеціальністю “Електричні станції”. Працював над проєктуванням і будівництвом електромереж, водночас був активним у громадянському житті та спорті — займався велоспортом, тенісом, альпінізмом, плаванням і футболом, щороку ходив у гірські походи з друзями.

Після початку повномасштабної війни у 2022 році став до лав територіальної оборони. Брав участь у бойових діях на Харківщині, зокрема на Куп’янському напрямку. 5 квітня 2024 року отримав поранення.

Нагороджений медаллю “За поранення” та “Хрестом сил ТрО”.

Андрій пригадує один із моментів війни:

Одного разу під обстрілом біг на сусідню позицію, а стежку, по якій завжди переміщувались, привалило деревом від прильоту. Почав обходити і… заплутався в ожині. Ті кілька хвилин під вибухами навколо, поки виплутувався, тепер ніколи не забуду.

Цивільний шлях

Після поранення Андрій проходить лікування та реабілітацію, поступово намагається повернутися у цивільне життя.

Як почав писати:

Насправді, довго відмовлявся, але моя наречена наполягала, і я врешті-решт зрозумів, що  це, в певному плані, можливість глянути збоку і переусвідомити отриманий досвід та поділитись хоч якоюсь його частиною.

Улюблені книги, музика, фільми: 

З музики — рок, етнохаус, фольк-рок, ска-панк. 

Книги/фільми — пригодницькі, наукова фантастика.

Для нас важлива, першу чергу, — єдність. І усвідомлення того, що у нас на даний момент немає іншого вибору, крім захищатись зі зброєю в руках. Це все доведено історією. Також потрібно багато працювати над вихованням наступних поколінь, щоб не проґавити цей історичний шанс нарешті вирватись з-під ярма московії. Щоб молодь мала сміливість,  натхнення і нашу підтримку творити зміни і відстоювати правду.