Андрій Сушко (Хімік)

капітан 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, програміст.
Автор новели «Про історичне і не зовсім» у збірці “Voices Of Defenders vol.1”, де розмірковує про війну як частину історії людства, про героїзм, ницість, побратимів і захист свободи.

[Перед виходом на Курську операцію] емоції були бурхливими. Ще як нам довели задачу, то аж холодок по шкірі пробіг. Бо я розумів, в яку веселу історію ми вписуємося. Ніхто раніше не штурмував ядерну державу і не воював на її території. Коли тобі доводять всю задачу, ти розумієш всю складність та всі наслідки. Було моментами страшнувато. Але є задача — її треба виконувати» (з інтерв’ю для «Суспільне Львів»).

Військовий шлях

Андрієві 33 роки. Він народився та живе у Львові.
Служив у підрозділах 53-ї окремої механізованої бригади та 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, нині має звання майора.

Воював у зоні АТО: у 2015–2016 роках у складі 53-ї бригади брав участь в обороні Авдіївки та Торецька.
З початком повномасштабного вторгнення вступив до лав 80-ї бригади. Брав участь у боях на Півдні поблизу Зеленодольська та в обороні траси Бахмут – Лисичанськ біля села Берестове, де був поранений. У 2023–2024 роках воював під час визволення та оборони Кліщіївки. У 2024 році став учасником Курської операції, де знову зазнав поранення.

Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзнакою Президента України «За оборону України» та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест».

[На Курщині] місцеве населення було перелякане, для них війна настала несподівано. Хоча траплялися й кумедні випадки. Ми штурмували село, а там бабуся на мопеді ганяла туди-сюди, бо треба було за курми приглянути, якісь яйця комусь віднести. Так кумедно було дивитися, як вона вибігає з хати, сідає на мопед і їде в іншу частину села. Потім повертається. А паралельно з тим наші штурмові групи зачистку села проводять. І ти думаєш: що відбувається? А там і артилерія, і танчик катається» (з інтерв’ю для «Суспільне Львів»).

Цивільний шлях

У 2024 році в Андрія народився син. Попри отримане під час Курської операції поранення, він після реабілітації продовжив службу у 80-й бригаді.

За освітою — біолог, закінчив Львівський національний університет ім. Івана Франка, працював у сфері IT. Цікавився історією, займався велоспортом, подорожував, ходив у гори, бо, як сам каже: «Гори — то любов».

Як почав писати:

Завжди писав всякі замітки, але ніколи не було потреби написати хоча б щось трішки обʼємніше.

Улюблені книги, музика, фільми: 

З музики: Йоганн Себастьян Бах, Жан-Філіп Рамо, Густав Холст, Пʼєр де ля Рю, «Carcass», «Cattle Decapitation», «Cannibal Corpse», «Nile», «1914», «The Tiger Lillies», «ДахаБраха», «Кому Вниз».

Книги: «Сад Гетсиманський» та «Тигролови» Івана Багряного. «Енеїда» Івана Котляревського. «Ілліада» та «Одіссея» Гомера. «Божественна комедія» Данте Алігʼєрі. 

Мемуари Карла Густава Маннергейма.

Фільми Мартіна Скорсезе, Веса Андерсона, Квентіна Тарантіно, Пак Чхан Ука, Такеші Кітано. 

Ми переможемо завдяки єдності, розуму та відвазі.