Інна Короленко (Корольок)

Бойова медикиня, військова психологиня, сержант.
Авторка новели «Евак Королька» у збірці “Voices Of Defenders vol.1”, в якій розповідає про перші бойові виїзди, боротьбу за право бути на передовій, загибель побратимів-водіїв та власне поранення.

Військовий шлях

Інні Короленко 26 років. Вона народилася в Одесі, нині мешкає у Львові та Києві.

Добровільно вступила до лав Територіальної оборони у 2022 році. Починала як стрілець, згодом служила на посадах діловода, бойової медикині, санітарної інструкторки та військової психологині.

Виконувала бойові завдання на Бахмутському, Соледарському та Покровському напрямках, у Харківській та Сумській областях. Організовувала евакуацію поранених і загиблих із поля бою.

Під час боїв біля Сіверська отримала вогнепальне осколкове поранення шиї, вивихи та контузію. У 2025 році звільнена з військової служби.

За мужність та відданість нагороджена «Орденом Милосердя», медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою Міністра оборони «За поранення», нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За збереження життя» та іншими відзнаками.

Під час бомбардування всі бігли в підвал із найціннішим. Я ж брала тільки кошенят із мамою.

Цивільний шлях

У мирному житті Інна працювала журналісткою, продюсеркою на телебаченні, комунікаційницею та власницею SMM-студії. Вона також займалася музичною терапією та проводила заняття для дітей.

Сьогодні бере участь у «Invictus Games», де виступає у гірських лижах та плаванні, займається стрільбою з лука.

Спорт пробудив емоції, яких я давно не відчувала. Після бойових завдань у мене не було ні радості, ні злості, ні печалі — наче не жила, а існувала. Спорт допоміг зрозуміти, що не все втрачено — я ще можу щось відчувати» (з інтерв’ю виданню «ШОТам»).

Паралельно Інна вивчає психологію, зокрема психологічну допомогу при військовій травмі.

Інна вирішила писати у пам’ять про загиблих побратимів, щоб зберегти їхні історії та досвід.

Коли погано, беру до рук музичні інструменти. Я з чотирьох років виступала на сцені. Раніше була музичною терапевткою, а коли почалося вторгнення, взяла з собою гітару — приходила з позицій і співала» (з інтерв’ю виданню «ШОТам»).