Ірина Васечко (Кнопка)

Сержант, бойова медикиня 125 окремої бригади територіальної оборони.
Авторка новели «Позивний Кнопка» у збірці “Voices Of Defenders vol.1”, де розповідає про свій перший виїзд на евакуацію в Бахмуті — страх і відповідальність, роботу в парі з водієм Флешем та диво порятунку поранених.

Війна змінила мене. Я зрозуміла справжню ціну життя. Як виглядає справжня дружба. Дуже багато відсіялось людей, котрі до війни були мені важливі, але залишились найбільш стійкі і перевірені часом. На війні зустріла людей, котрі стали ріднішими за рідних по крові. Тільки там ти розумієш, для кого важливий.

Військовий шлях

Ірині Васечко 26 років. Вона народилася і живе у Львові.

Закінчила Львівський медичний коледж імені Данила Галицького. До війни працювала івент-менеджеркою та адміністраторкою розважального закладу, жила звичайним молодим життям — займалася з собакою, мріяла та планувала майбутнє.

З початком повномасштабної війни стала до лав Збройних Сил України. Служила з 4 квітня 2022 року по 14 грудня 2023 року — 1 рік і 8 місяців.

Обіймала посади бойового медика стрілецького взводу, старшого бойового медика стрілецької роти та фельдшера медичного пункту батальйону. Пройшла бойові ротації у Харківській та Донецькій областях (Бахмут, Лиман, Серебрянське лісництво).

Нагороджена нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «За збереження життя».

Згадує епізод, що особливо запам’ятався:

Якось була потрібна термінова евакуація, але не людини, а собаки. Наш пес Бушлат зачепився за паркан і подер пів морди. Ми з “Зірочкою” вирушили на допомогу. Швидка застрягла в піску, довелося рубати дерево, витягати авто і нести пса на руках. На війні ми рятували не лише людей, а й тварин — у ветклініці були постійними клієнтами.

Цивільний шлях

Сьогодні Ірина працює інструкторкою з тактичної медицини у школі тактичної підготовки «Крук» у Львові.

Вона — молода мама, виховує маленьку донечку.

Як почала писати:

Потрібно висвітлювати війну у всіх її проявах. Кожен її бачить по-своєму. Хотілось трішки розказати своє бачення внутрішнього світу війни.

Улюблені книги, музика, фільми: 

Не можу зараз зупинитись на чомусь одному. Від початку війни нові українські виконавці показали, що українська пісня може звучати по-новому і яка вона багатогранна. Тому слухаю все, залежить від настрою.

Чудово, що ми можемо не залежати від руского гімна, а слухати своє рідне.

А щодо фільмів, Всесвіт Marvel — це попадання в саме серденько.

Ми переможемо завдяки єдності народу, пам’яті та історії. Потрібно робити з неї висновки, щоб вона не повторювалась знову. Ну і, звісно, завдяки далекобійній зброї — без неї нікуди.