Палестина – чарівна країна на Середньому Сході, яку мені випало відвідати в жовтні цього року. Навіть цікавлячись цим регіоном вже достатньо багато часу, я, виявляється, вірила у багато стереотипів та не розуміла, що насправді відбувається на цьому, сповненому болем та несправедливості, шматку землі.

Отже, щоб поділитися своїми враженнями я вирішила узагальнити деталі своєї поїздки та свої враження у 8 пунктах.

  1. Як я туди потрапила?

YWCA Palestine декілька місяців тому почала організовувати міжнародну конференцію Youth Participate and Youth Decide: Towards Freedom and Justice, на якій палестинці мали б змогу розповісти молоді з усього світу про свої проблеми та своє життя. Шведські представники YWCA знали заздалегідь, що будуть у ній брати участь.  Оскільки вони зараз співпрацюють з YMCA України у проекті SIDA, вони вирішили запросити двох українських представників, для того, щоб ми змогли поділитися досвідом наших локальних осередків та зміцнити відносини з іншими організаціями. На саму конференцію прибули представники YMCA та YWCA з таких країн, як: Швеція, Норвегія, США, Швейцарія, Данія, Фінляндія, Індія та ін. Я представляла YMCA Lviv та на самій конференції ділилась її досвідом у сфері розвитку молоді, допомоги внутрішньо переселеним особам та творчих ініціатив.

  1. Чи легко добратися до Палестини?

Ні. Я пам’ятаю, як весь час до поїздки я думала, що туди не доберусь. Зараз поясню чому. Спершу ми мали прилетіти в Тель-Авів, а звідти вже їхати в Раммалах, місто у Палестині. Однак, на практиці не все так легко. Прилетівши в Ізраїль, щоб отримати візу, потрібно пройти інтерв’ю і зробити це дуже непросто, якщо наступною точкою поїздки є Палестина. Мені насправді дуже повезло, оскільки я була підготовлена до питань і з легкістю отримала дозвіл на в’їзд. Однак, одна дівчина зі Швеції, яка проходила цей ж контроль 30 хв. після мене, була затримана. Ізраїльська прикордонна служба відібрала в неї телефон, загнали в пусту кімнату і змусили чекати годинами. Її допитували цілу ніч і, врешті-решт, дали відмову в’їзду в Ізраїль на наступні 10 років. Причиною стали підозри у її причетності до якоїсь із палестинських організацій.

  1. Як ми катались Палестиною

Перші два дні ми подорожували країною та відвідали Єрусалим і Хеврон. Ми побачили, як живуть бедуїни та послухали страшні розповіді від жителів одного з таборів біженців. Найбільше мене зачепила участь у цьому конфлікті дітей. На стінах висять фотографії вже мертвих 14-ти та 16-ти річних хлопчиків, поки молодші діти бігають та бавляться на тих же вузеньких, залитих сонцем, вуличках.  Дивишся на цих дітей і тобі страшно, що вони також загинуть, якщо не припинити цей конфлікт.

  1. Взаємна ненависть

Я б не сказала, що абсолютно всі жителі Ізраїлю та Палестини ненавидять один одного, оскільки багато людей розуміють всі фактори цього конфлікту.  Однак, неприязнь справді існує. Коли я була в Хевроні, на одному з блок-постів ізраїльської армії (які там абсолютно всюди) затримали місцевого палестинця. Після огляду документів, ізраїльські солдати почали давати йому накази: повернись, покрутись, підіймай майку, витягни все з кишень, ще раз покрутись. І це все із супроводом сміху та крику. З одного боку є такі принизливі «перевірки», з другого – ненависть і кидання камінням та напади.

  1. Палестинська молодь

Чесно кажучи, палестинська молодь вразила своєю активністю та ерудованістю. Я зустріла надзвичайно багато цікавих молодих людей, які навчаються, працюють, розвиваються та роблять все для того, щоб їх мрії здійснились. Як вони завжди підкреслюють, одна із найбільших мрій – це вільна та мирна Палестина.

  1. Їжа

Ось заради палестинського хумусу, я б там залишилась жити. Загалом кухня є надзвичайно смачною та ситною. На кожному столі завжди багато м’яса, страв з рису та різних соусів. А їхні солодощі та пряна кава мені ще досі сняться.

  1. No Balls Build Walls

Стіна з бетону, висотою у 8 м, будується навколо того, що називають West Bank, ізолюючи цю територію від решти світу. Однак є і позитивна сторона – стіна є прикрашена графіті сотні митців, серед яких і роботи відомого Бенксі. Це дає надію, що у світі ще є багато людей, які привертають увагу інших держав до цього конфлікту та прагнуть справедливого вирішення цієї катастрофи людяності.

  1. YMCA та YWCA об’єднують молодь

Було надзвичайно цікаво послухати який осередок YMCA  чим займається та які є проблеми в різних країнах. Обговорювали ми також палестинське питання  і те, як ми можемо поширювати інформацію про проблеми місцевої молоді. Під час всієї конференції відчувалась єдність та зацікавленість всіх учасників у співпраці один з одним. Мені було надзвичайно приємно презентувати YMCA Lviv на конференції та відчувати підтримку від інших країн. Адже українська молодь теж виростає під час війни. В YMCA Lviv є багато проектів із соціалізації ветеранів війни, інтеграції біженців у суспільство, арт-реабілітації…

Ми віримо, що розум і мистецтво допоможуть подолати безглуздя і ненависть, основне кожного дня робити себе і світ навколо себе хоч трішки кращими.