Продовження циклу “Українські жінки: волонтерки” – це три відеорозповіді про українських волонтерок, їхнє буденне життя, маленькі та великі вчинки, мрії та невтомну щоденну працю для допомоги іншим під час війни. Дівчата з різних середовищ, різних міст, в дитинстві вони мріяли про різні речі, але зараз роблять одну велику справу.

Запрошуємо вас до перегляду відео, які більш детально розкривають особливості діяльності кожної з волонтерок. Героїнями циклу стали Марія Кісіль, Тетяна Грубенюк, Ярина Гордієнко.

Фільми створені в рамках проєкту #ВолонтеркиUA у співпраці організацією YMCA Lviv та компаніями КіноАртіль та Ukr.Stream.

Відео виготовлені за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) та структури ООН Жінки в Україні. Вміст цього фільму є авторською позицією, тому не обов’язково відображає позицію Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) та структури ООН Жінки в Україні.

Марія Кісіль

“Недостатньо”, – це слово, яким Марія описує всю сутність волонтерства. В ньому і впертість, і розпач, і іронія, і гордість.

Марія – історикиня і менеджерка неурядових організацій за фахом та військова волонтерка за покликанням.

Вона була активісткою Революції Гідності, мовного майдану та інших громадських рухів, що формували українське суспільство.

Від повномасштабного вторгнення російських військ Марія  їздить у прифронтові регіони з допомогою військовим та цивільним і допомагає іншим волонтеркам запобігати вигоранню.

“Це відчувають всі волонтерки. В тебе постійне ментальне напруження, постійні запити, постійно в голові ”я маю щось зробити”, крім своїх буденних справ. Завжди є щось, що ти не відкладеш. Крім всіх твоїх старих знайомих, друзів, близьких, котрі на війні, в тебе додатково є ще 20-30-50 твоїх рідних “піксельних котів”, за яких ти теж переживаєш. Тому втома – це просто синонім волонтерства зараз“,  – розповідає Марія.

Тетяна Грубенюк

“Я просто прийшла в госпіталь бути корисною…”, – так розпочалася історія волонтерства Тетяни.

Тетяна Грубенюк родом з Тернопільщини. 

Вже 25 років живе у Києві. Закінчила Міжрегіональну Академію Управління Персоналом. До нападу росії на Україну працювала в логістичних і девелоперських компаніях та рекламному агентстві. Досі катається на байку. Волонтерить з 2014 року.

“Я просто прийшла в госпіталь, згодом почала робити збори, закривати потреби і їздити на війну. Наразі займаюсь реабілітацією ветеранів”,  – розповідає Тетяна.

Її волонтерська діяльність з кожним роком виходила на новий рівень. Зараз Тетяна Грубенюк очолює благодійний фонд та працює на тим, щоб поранені українські захисники проходили безоплатне протезування у США та відновлювали здоров’я у реабілітаційних центрах.

2024 року Тетяна стала номінанткою першої премії «Портрети сестринства».

Ярина Гордієнко

Ярина Гордієнко закінчила  Харківський коледж мистецтв за фахом режисура та університет  ім І. Карпенка-Карого за фахом акторська майстерність. Брала участь в театральних виставах. Знімалася в кіно і серіалах. Створила свій театральний простір “Горизонт”, де грали вистави за творами Шолома Алейхема. Створювала власний бренд суконь до війни. 

Під час повномасштабного вторгненн Ярина стала активно волонтерити.  Зараз вона постійно їздить у прифронтові території, допомагаючи як цивільним так і військовим, привозячи обладнання, їжу. одяг та корм для котів і собак.

Нещодавно у новому українському пригодницькому серіалі «Друзі» вона зіграла волонтерк.

Коханий Ярини, актор і військовий, вважається зниклим безвісті. Ярина мріє зняти фільм про нього…

* * *

Цикл відео «Українські жінки: волонтерки» виготовлено у рамках проєкту #ВолонтеркиUA, що реалізує YMCA Lviv за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

* Вміст даних відео є авторською позицією, тому не обовʼязково відображає погляди Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги (WPHF) та структури ООН Жінки в Україні.