На організації YMCA Lviv живе Бусик, який допомагає волонтерам.  

Він разом із братом Великим Бусом приїхав з далекої Данії від друзів з KFUM og KFUK i Distrikt Aarhus щоб допомагати українцям у нелегкі часи.

Бусик, менший, але спритніший і більше любить спілкуватися. Він їздить Львовом від складу до складу і збирає необхідні речі для воїнів і людей на окупованих територіях: маскувальні сітки, інструменти, ліки, підгузки для дітей… А ще Бусик возить возить нашу команду та співаків в інші країни чи може зганяти до кордону за дронами.

Великий Бус – сильний, він любить далекі подорожі Україною, і малі компанії. Він нікому про це не говорить, але дуже любить дивитись, як дорослі і діти радіють, коли він їм привозить подарунки.

До волонтерського літа наші буси почали готуватися ще в травні.

Бусик допомагав на благодійному концерті поета і співака Сергія Жадана “Птах”. Після того він постійно вмикає в салоні пісні “Жадана і Собак”. Також Бусик віз наших співаків і співачок у румунське місто Бая-Маре, куди YMCA Romania запросила нас розповідати про Оперу-Міф. І хоч він з Данії, але українські пісні йому дуже припали до серця, тобто до мотора.

Великий Бус їздив на Запоріжжя. Він возив їжу та одяг переселенцям з окупованих територій, а ще заїхав у гості до наших воїнів з різними подарунками і купою смаколиків. Великий Бус, хоч і серйозний, але без солодощів у жодну мандрівку не вирушає. І ще Великий бус допомагав інженерам возити, розроблені ними турелі на тестування на військовий полігон.

На початку червня вороги підірвали дамбу Каховської гідроелектростанції і затопили села на Херсонщині. Тож  два буси кинулися збирати найнеобхідніше: ліки, їжу, таблетки для очистки води, матраци, постіль….  За кілька днів Великий Бус повіз з гуманітарну допомогу для цивільних і військових у Херсонську область: у Комишани, Мішково-Погорілове та Зеленівку.

У липні Великий Бус їздив з моніторинговими візитами у Кропивницький та  Компаніївку. Ці візити робить YMCA Lviv за підтримки за підтримки UN Women Ukraine  та WPHF, щоб знати які потреби є в людей, до яких війна підійшла впритул.  Разом з тим Великий Бус заїхав до 116 ОМБр щоб передати танкістам, ремонтному батальйону і піхотинцям різних гостинців: окопні свічки, маскувальні сітки, зварювальний апарат, запчастини та колеса до авто.

Менший Бусик возив нашу команду у Варшаву, щоб виробити візи до США бо про Оперу-Міф хотіли дізнатися на з’їзді YMCA USA в Алабамі і ще у Детройті та Остіні. А ще Бусик відкрив для себе спорт і допомагав на благодійному футбольному турнірі.

У серпні наші волонтери передавали для вояків джипа, щоб евакуйовувати поранених. Бусик поїхав показувати йому дорогу у Кривий Ріг. Там вони мало не потрапили під обстріл ворожими ракетами, але їх це не злякало. Вони далі доїхали майже до самої лінії фронту і привезли військовим багато корисних речей і ще й козацьку шаблю. Бо нас захищають такі ж самі козаки, тільки в сучасному світі.

Наші обидва буси вперше побачили Карпати. YMCA Lviv в рамках проєкту #ВолонтеркиЛьвів проводила Літню Школу, на яку Великий Бус возив приладдя та їжу (і навіть найсолодші у світі бойові херсонські кавуни), а Бусик – волонтерок.

Наприкінці серпня Бусик допомагав возити інсталяцію на дійство “Думки про мир”, яке наші волонтери і співаки з “Кола Раю” робили у Митрополичих Садах.

Малий Бусик зі своїм братом Великим Бусом не змарнували літа.

Сподіваємось ви теж.