У рамках нашого проєкту “Тренінги з автентичного співу та акторської майстерності для волонтерок, сімей військовослужбовців та мисткинь” під керівництвом Уляни Горбачевської було реалізовано масштабне співоче дійство “Шум Гаю”. Цей захід став підсумком циклу з 16 тренінгів, які тривали протягом вересня та жовтня. Дійство відбулося 19 жовтня у новому ексклюзивному просторі – інформаційно-освітньому центрі Львівського музею народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького та об’єднало близько 150-ти гостей.
На дійство були запрошені волонтери, військові, родичі загиблих, активісти та митці, серед яких: співачка KRUTЬ (Марина Круть), голова Конгресу Українців Латвії Яна Стрілець; активістка руху “Free Azov”, матір загиблого захисника Олена Крилова; матір і брат загиблої госпіталь’єрки Ірини Цибух (“Чека”); військовий 503 бригади ССО , керівник Парку Культури Олександр Молодий: військовий 103 бригади ТРО, громадський активіст Остап Малишняк; ветеран 95 ОДШБр Дмитро Лосєв; актор театру і кіно, волонтер Микола Береза; директорка “Феміністичної Майстерні” Ольга Ященко…
Для атмосфери дійства була створена світлова партитура. Музичні композиції підсилювались перемінами кольору та інтенсивності, що м’яко обєднували партитуру. Тож створили музично-світлову розповідь. У виступі було багато театральних елементів бо співаки повставали одночасно і персонажами, котрі рухались в просторі і проживали пісні, міняючи себе та слухача відповідно до вислову. Сміло можна сказати, що виступ учасників – це синтез театрального, музичного та перформативного мистецтва.
Учасники здобули унікальний досвід: бути співтворцями нової музики, акторське існування, робота з народними піснями. Загальна композиція була побудована так, що публіка інколиставала ніби частиною дійства, а інколи спостерігала щось далеке від них. Наприклад у композиції “Шум” співаки максимально відкрито і близько співали до людей,що створювало відчуття спільного свята, натомість фінальні колискові були проспівані далеко, майже поза сценою, що створювало відчуття публіки. Ніби вона бачить чийсь сон. Ці контрасти: сумно, весело, далеко, близько провели публіку через стани і пісні.
Наші меседжі та настрій були сприйняті і відчуті публікою. Відгуки слухачів про дійство мали в собі спільне: образ моря, що огортав; хвиля., що заколисувала; музика як сон. Це було нашою ціллю – створити програму для особливо дорогих нам людей які б відпочили душею.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.
Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного «Жінки, мир, безпека» та реалізовують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.