…Мир. Понівечене слово, що втратило будь-який сенс своєю абсурдністю. Миритися зі злом є неможливим.
Що може написати жінка яка вкотре провела чоловіка на війну? Точніше в зону бойових дій, бо війна – це те, що у нас в країні всюди, в кожному куточку лунає тривога і працює лотерея- твій чи не твій сьогодні останній день від прильоту ворожих ракет? Ми всі щодня можемо вмерти…
Що може написати жінка, яка бачить біль розлуки в очах коханого, що дивиться на свого залюбленого сина вкотре прощаючись… На сина, якому лише півтора роки. Сина, якого в животі моєму ми рятували з-під обстрілів, евакуювалися небезпечними замінованими шляхами голодні і виснажені. Рятуючись й рятуючи й майбутнє життя і навіть домашніх улюбленців, що мужньо терпіли разом з нами тижні вибухів в місті, слухаючи то все з бомбосховища. Виїхати – це був вихід, але не стовідсотковий. Це теж була лотерея. Бо за нами обстріляли машину російські кулі. А на наступний день по дорозі якою ми їхали підірвалася на міні сім’я… Після цієї новини і я і чоловік прокидались від власних криків уві сні…
Що може написати жінка, яка чує оце вперше сказане “татя” від дитини, а серце на шматки- татя поруч нема, поїхав.. Де татя? Далеко тато. Боронить наші землі від загарбників, вбивць, ґвалтівників. Нелюдів, які ґвалтують та вбивають навіть дітей. Змиритися? Хто з цим змириться? Щодня вмирає еліта нації. Найкращі. Нічого нового. Не вперше. Століттями винищення аби лиш не існувало нічого українського, тотальне навіжене зросійщення… Насаджування своєї культури, мови. Розстріляна ідентичність, потріпана, викривлена історія. Тотальна брехня.
Що може написати жінка з розбитим, але сильним серцем, що для неї є мир? … Це слово набуде сенсу лише коли зло буде поборене та покаране. Інакше всі згублені життя буквально і ні (бо життя у нас відбирають і при житті) втратять свою безцінну ціну.
За плечима в нас, споглядаючи цю боротьбу стоять наші винищенні пращури й ті, хто загинув на полі бою зараз, ті, хто не здався будучи закатованим, хоробрі янголи сучасності… Ростуть нащадки, задля яких нарешті має бути поставлена крапка в багаторічній столітній війні. Ця крапка – наша перемога.
Перемога – це і є мир.
Світлана Федєшова – актриса
Ініціатива впроваджується в рамках проєкту «Посилення спроможностей жіночої мережі волонтерок у Львівській області» (#ВолонтеркиЛьвів) за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
* Ця публікація підготована за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.