В березні 2026 року ми мали радість приймати наших друзів і партнерів із Данії у Львові в межах проєкту Voices of Defenders.

В перший день відвідали Поле почесних поховань, віддали шану загиблим захисникам та захисницям. Потім поїхали у ветеранський коворкінг “Берег”, який створив Володимир Савельєв (Монгол), ветеран, що після поранення повертається до життя та творить свою справу і місце сили. Він також є одним із авторів нашої першої збірки новел Voices of Defenders vol.1.
Згодом ми пішли в Zenyk Art Gallery, аби познайомити наших данських друзів із творчістю видатного Тараса Шевченка. Бо вони навіть не знали, що в Копенгагені є памʼятник, були в захваті і пообіцяли обовʼязково відвідати його.
Наступного дня ми відвідали Молодвіж Центр, де Тарас Чура провів для нас гарну екскурсію простором та розповів про заходи в межах “Львів — Молодіжна столиця Європи 2025”. Ми також мали приємність познайомити наших гостей із Ярославом Степчином, який розповів нам більше про студентське самоврядування у Львові.
А потім ми завітали в гості до фонду 1991. Хотілося показати, як молодь обʼєднюється для допомоги війську, як маленькі ідеї та волонтерство на початку повномасштабної війни переросли в цілісну та постійну допомогу на мільйони гривень щомісяця. Дівчата з фонду розповіли про всі тонкощі залучення людей до спільноти так званих “збирачів” та ще багато гарних історій та досвідів. Ця зустріч допомогла нашим данським друзям ще глибше зрозуміти український контекст і повсякденність молоді сьогодні.
Третій день ми присвятили роботі над проєктом Voices of Defenders. Розповідали про активності, зустрічі, а головне – про чудових людей, з якими нам доводилося разом творити. Оглядаючись назад, розуміємо що це все не даремно. Бо ж вечір того найбільш “робочого” дня ми провели в чудовій компанії захисників та захисниць, волонтерок, що стали авторами наших збірок новел.
В останній день ми відвідали UA Comix Store, а потім спілкувалися з молоддю із нашої Школи лідерства. Багато з них вже влітку поїдуть в Данію на політичний фестиваль Folkemødet. Відчувалося, наче ми всі давно-давно знаємося, бо спілкування було супер легке та приємне, що не може не тішити. Ну а після того в наш простір прийшла ціла купа дітей і ми водили гаївки, бо ж на носі Великдень, маємо знати, як то робиться. Тепер як водити гаївки знають і наші данські друзі!
Це були дуже світлі дні, ми тішимося мати таких друзів. Двоє волонтерів записували свій подкаст про життя молоді в Україні, то ж для нас це ще одна можливість розповісти світу про нас. Про те, як допомагаємо тим, кого любимо. Про те, як зберігаємо й передаємо традиції, розвиваємо культуру та творимо спільноту.
А далі — тільки більше!








