Упродовж 2018 року у Львові на замовлення шведської організації «Läkarmissionen» проводилось дослідження недержавних закладів опіки над дітьми у складних життєвих обставинах та дітьми-сиротами. Особлива увага надавалась контексту деінституалізації та реформі сиротинців, яка зараз триває в Україні, а також можливості взаємної допомоги закладами опіки різного профілю і пошуку додаткового фінансування.
Дослідження проводила команда YMCA Lviv під керівництвом Олександри Сорокопуд.
Вже більше 17 років Шведська організація «Läkarmissionen» та П`ятидесятницька церква в Ескільстюні допомагають Львівському центру піклування про дітей та Приватному дитячому будинку «Благодать».
Центр піклування займається дітьми у складних життєвих обставинах.
Сюди діти приходять після школи. Їх годують, разом з вчителями готуються до уроків, проводять майстер-класи, дають можливість помитися, проводити дозвілля, грати в спортивні ігри і т.д.
До Центру ходять 53 дитини.
–
У дитячому будинку «Благодать» живуть діти-сироти та діти, батьки яких позбавлені батьківських прав.
Звідси вони ходять до школи. Тут проводять весь час, як велика родина, допомагають на кухні, готують домашні завдання, проводять дозвілля. Керівництво будинку також шукає для дітей прийомних батьків, проводить культурні заходи, вивозить на оздоровлення в літні табори.
У будинку зараз живе більше 30 дітей.
Центр та Будинок, за можливості, співпрацюють одне з одним. Наприклад, у Будинку, де є кухня, готують їжу для дітей з Центру, а вчителі Центру часто допомагають у навчанні дітям з будинку. Вони ходять одне до одного з вертепом та інколи проводять разом спільні заходи для дітей. Проте, місію «Läkarmissionen» зацікавило чи можливо зробити цю співпрацю ефективнішою, чи може один заклад перекривати або доповнювати функції іншого? Як їх торкнеться реформа в Україні? Чи потрібно їм міняти профіль діяльності? Чи здатні заклади такого типу в Україні самотужки знаходити фінансування?
Щоб дати відповідь на ці та багато інших питань, команда YMCA Lviv провела низку заходів, які стали основою дослідження:
- фокус-групи з випускниками закладів
- інтерв’ю з керівниками соціальних служб у справах дітей м. Львова Ростиславом Тимківим та Львівської області Володимиром Лисом
- інтерв’ю із шкільними офіцерами поліції
- зустріч із представницею соціальних служб Шевченківського району
- моніторинг закладів та району у якому вони знаходяться
- зустрічі та експертні інтерв’ю з керівництвом закладів
- тренінги та спілкування з персоналом ССС та Благодаті
- моніторинг медіа-активності закладів за останні три роки
- Дослідження проектних запитів та звітів, іншої документації
Також до дослідження було залучено дитячого психолога та арт-терапевта Євгенію Аракєльян із Центру психічного здоров’я Шпиталю імені Митрополита Андрея Шептицького, яка провела:
- фокус-групи з персоналом закладів та тренінг проти «вигорання»
- фокус-групу з батьками в Центрі та тренінг про спілкування з дітьми
- та розробила проект щодо розвитку системи психологічної допомоги дітям у подібних центрах
Більшість розмов (де це було можливо без шкоди для спілкування) є записаними, розшифрованими і перекладеними англійською.
Дослідження виявило, що поруч із відданістю працівників і атмосферу щирості у стосунках з дітьми, заклади все-ж не можуть на повну розкрити свій потенціал.
Обом закладам бракує фахових психологів, працівників для піару та залучення волонтерів. Рівень свідомості українського бізнесу не достатній для стабільного фінансування чи, навіть, для працевлаштування випускників. Державні служби бачать у приватних закладах допомогу і зразок для деінституціалізації, декларують підтримку, але ні фінансових можливостей ні дієвих механізмів допомоги зараз не мають. Для пошуку фінансування із закордонних фондів закладам бракує спеціалістів із фандрейзингу, адже їхній штат і так працює понаднормово на межі «вигорання».
Через непрогнозованість фінансування, заклади не можуть розробляти стратегічних планів, розвивати співпрацю одне з одним, розвивати чи цілеспрямовано змінювати свою діяльність.
Серед рекомендацій, які дає дослідження, більшість стосується базових речей.
Наприклад, залучити донорів до розробки стратегічних планів на майбутні 3 роки та до пошуку додаткового фінансування за кордоном, заручившись листами про підтримку від державних установ. Перш за все, зайнятись пошуком програми по залученню психолога для дітей. Рухатись у сторону спеціалізованого навчання для дітей на базі закладів та обміну навчанням у спільній мережі. Наприклад, Будинку де є кухня легше дообладнати її для навчання дітей куховарству і запрошувати вчитись охочих дітей з Центру. У свою чергу, Центру легше орендувати додаткове приміщення для створення майстерні по дереву, де також можна навчати дітей з Будинку. Створення соціальної перукарні та кондитерської вирішувало би як внутрішні потреби, так і навчало би дітей праці, поведінки з грішми, спілкуванню із різними людьми.
Очевидно, що більшість проблем закладів полягає у фінансовій площині. Проте, пошук коштів легше здійснювати на конкретні проекти, що є частиною стратегічного плану. А саме складання плану дозволяє залучити донорів та мобілізувати всі зв’язки і привернути увагу до проблеми.
Шведська організація «Läkarmissionen» та керівництво Центру піклування і будинку «Благодать» дозволили зробити дане дослідження відкритим, адже воно піднімає важливі питання для всіх закладів опіки і для майбутнього тисяч дітей. Дослідження буде цікаво і корисно почитати керівництву державних інституцій, які займаються реформою (Офіс Уповноваженого Президента України з прав дитини, МОН, МОЗ, Мінсоцполітики), працівникам регіональних відділів по роботі з дітьми, українським та міжнародним волонтерським та донорським організаціям (ЮНІСЕФ, Eurochild і т.д.), державним і приватним закладам, які працюють з дітьми, а також всім, хто турбується про долю дітей.
- Для фахівців будуть цікавими частини Розділу І, Розділу ІІ та Розділу ІІІ, у яких розглядаються становище закладів та даються рекомендації щодо їх розвитку.
- Для звичайного читача – Розділ ІІ, у якому є поради психолога, пропозиції по роботі з батьками та багато цитат, де працівники діляться мріями, а випускники розповідають про дитинство і адаптацію до самостійного життя.
Давайте відкрито ділитись інформацією, не соромитись говорити правду, не закривати очі на проблеми і не створювати імітацію їх вирішення! Чим більше інформації буде у доступі, чим більше людей будуть думати над тим, як змінити систему інтернатів і допомогти приватним закладам, тим швидше ситуація зміниться на краще. Кожен крок в цьому напрямку – це врятований час чийогось дитинства…
Läkarmissionen – шведська благодійна організація, яка працює у більш ніж 40 країнах на чотирьох континентах. Мета організації – створити можливості для соціально незахищених осіб, які підвищують їхню якість життя та надають їм можливість досягти кращого майбутнього.
YMCA Lviv – це частина найбільшої у світі організації для розвитку молоді, яка має 30 млн. членів у 130 країнах. Останні кілька років Львівська YMCA активно розвивається та проводить культурні і соціальні проекти, серед яких: адаптація переселенців «Гра в нас», арт-проект «Дерев’янко» з ветеранами АТО, «Молода Школа Відеоблогу» для підлітків та «Школа Соціального Лідерства» для студентів.
Керівниця організації Олександра Сорокопуд – кандидатка політичних наук. Працювала в УВКБ ООН, Шведській Раді Місій при МЗС Швеції . Стажувалась у Калгарі, Бангкоку, Стокгольмі, Римі, Вашингтоні… Робила навчальні програми для молоді в Казахстані, Грузії, Вірмені, ПАР та Канаді.
світлини використані із вільних джерел та fb-сторінок організацій