Що може робити молодіжна організація під час війни?
Досвід, який зараз отримує Україна може відповісти на це питання, як і на десятки інших, пов’язаних з війною, виживанням та й самим життям загалом.
Україна зараз веде найсучаснішу війну. Війну за можливість бути собою і жити вільно. Війну з однією з найбільших імперій на нашій планеті, котра переважає нас за всіма показниками: в економічному потенціалі, в території, в кількості озброєння і в чисельності армії, в ресурсах, вкинутих у пропаганду та спецслужби, в ядерній зброї, якою може шантажувати весь світ…
Єдине, чого нема у наших ворогів і що ми можемо їм протиставити – це наша Віра, Правда і наша Взаємна підтримка. Це не матеріальний капітал, який мало ким (а ще менше імперіями) береться до уваги. Але це саме та невидима сила, яка існує поміж людьми, завдяки якій ми вистояли рік нерівної боротьби і завдяки якій ми переможемо. Це саме ті цінності, які закладені в основі всіх організацій вільних людей. Ті цінності, на яких базується YMCA.
ВІРА
Війна змушує жертвувати своєю кар’єрою, здоров’ям, життям заради того, щоб вижили ті, кого любиш. Це наша віра і свідомий вибір, який в Україні зробили тисячі чоловіків і жінок зі всіх сфер. Зараз в окопах, на військових навчаннях чи у госпіталях сотні митців, менеджерів культури та працівників громадських організацій. Серед них співак нашої молодої опери Сергій Бадюк, логіст опери Орест Гнідець, наші друзі і програмні лідери: художник Тарас Бенях, громадський активіст Сашко Ябчанка, режисер Остап Костюк, ініціатор “Дерев’янка” Назар Витрикуш… Такий вибір зробив і я, програмний менеджер YMCA Lviv Юрко Вовкогон.
Віра в перемогу і віра в людей, які захищають, перетворила практично все наше суспільство на волонтерів. Ми всі донатимо на ЗСУ. Ми всі допомагаємо друзям і близьким на фронті. Наші актори і програмні лідери з публічної сфери влаштовують збори коштів на техніку, одяг, їжу, медикаменти для воїнів. Наші волонтери працюють в шелтерах, шпиталях, вивозять людей із зони бойових дій, привозять гуманітарну допомогу, відбудовують зруйновані міста… Наші менеджери з досвідом самоорганізації на революціях і попередній фазі війни керують тривалими проєктами і десятками поточних справ для підтримки війська, які виникають щодня.
Це все відбувається природно і ефективно. Просто через усвідомлення, що саме ти і саме зараз можеш зробити цю роботу. Просто через спільну віру, що ми переможемо і після перемоги зможемо зробити життя кращим.
ПРАВДА
Україна веде антиколоніальну війну з імперією, яка тримала її сотні років у рабстві і зараз хоче знов поневолити. Нам важливо розповідати Світові правду про цю війну, бо без підтримки вільних країн ми не вистоїмо довго.
Для нас мистецьким шляхом розповідати правду стала молода опера “Ukraine – Terra Incognita”. Це сучасна опера на основі давніх українських пісень, які наче ожили зараз. Вона присвячена солісту Паризької опери українцю Василеві Сліпакові, який залишив кар’єру і пішов добровольцем на фронт, де загинув, захищаючи наше право вільно жити і творити.
Ми віримо, що ця опера не тільки відкриватиме красу українського багатоголосся, але й допоможе боротися з російською пропагандою у світі.
Війна зруйнувала плани на виступи в Україні та за кордоном. Проте, наші співачки змогли презентувати фрагменти опери на Всесвітній асамблеї YMCA в Орхусі. Також нас запрошують виконувати пісні з опери в інші країни. А ще за цей рік війни ми змонтували телеверсію опери з англомовним перекладом, щоб розповідати сучасним мистецтвом про нашу боротьбу, наших героїв і цінності, які вони оберігають.
Зараз молода опера “Ukraine – Terra Incognita” – наш спосіб красою мистецтва боротися з брехнею та пропагандою.
ВЗАЄМНА ПІДТРИМКА
Ми не зможемо вижити, якщо не триватиме ось разом. Це усвідомлення спонукає українців допомагати одне-одному. А ми, працівники громадського сектору з досвідом десятків соціальних проєктів, знаємо, як найбільш ефективно організувати цю допомогу. Зараз ми потрібні своєму суспільству як ніколи.
Із найперших днів війни Львів став великим шелтером для переселенців з цілої України. Наші працівники і волонтери стали до роботи у гуманітарних центрах, допомагаючи втікачам від війни із поселенням, їжею та забезпеченням нагальних потреб. Від російського терору втікали багато сімей з дітьми. Так виник Дитячий центр YMCA Lviv для дітей-переселенців, а згодом ще й для дітей волонтерів та військових.
З часом волонтери самі починали втомлюватись, вигорати, потребувати кваліфікованої допомоги і YMCA Lviv запустила проєкти психологічної підтримки та юридичної консультації волонтерів.
Війна породила в Україні волонтерську мережу, яка може швидше і ефективніше реагувати на потреби суспільства ніж державні органи, оскільки працює на основі довіри і взаємної допомоги. Так і Волонтерське кафе YMCA Lviv стало не лише базою для заходів організації, але і як коворкінг та простір для подій інших волонтерських та благодійних організацій.
Ми постійно думаємо про наших земляків, які залишились у прифронтових зонах, які живуть під постійною загрозою смерті і які пережили жахіття російської окупації. Завдяки нашим партнерам, ми отримали автобус і можемо підтримувати їх гуманітарною допомогою. І, мабуть найбільшою радістю цього року було привезти допомогу у деокуповані села відразу після звільнення Херсонської області.
Чи є час на культуру, коли йде війна? Ми можемо точно відповісти, що саме тепер вона потрібна найбільше, адже наша війна йде за ідентичність, яку в нас хочуть забрати і нашу культуру, яку хочуть заперечити. Війна розкрила багато болючих питань, які ніколи не відчуватимуться так гостро і не розумітимуться так чітко як зараз. Якщо не займатися культурою тепер, то пізніше не буде для кого. Зрештою, нема часу не для культури. З цим розумінням ми робили проєкт «Коло Раю» – дійство на основі найдавніших колядок. Воно стало арт-терапією понад 40 людей з усієї України (професійних співаків, дорослих та дітей ВПО) та святковою різдвяною містерією для сотень відвідувачів Гарнізонного храму.
Цей рік дав нам зрозуміти, що під час війни ми маємо жити ще сильніше, ще більше любити цей світ, ще більше турбуватися про своїх близьких, ще більше допомагати тим, кому наша допомога потрібна, ще більше бути собою…
Що може робити молодіжна організація під час війни?
Тисячі справ. Єдине чого вона не може собі дозволити – припинити діяльність.
текст Юрка Вовкогона
