Для нової команди волонтерів Молодої опери “Ukraine – Terra Incognita” YMCA Lviv організувала ексклюзивні тренінги. Це був дводенний інтенсив з архаїчного співу та акторської майстерності. Техніці автентичного звуковидобуття та філософії пісень вчила відома співачка і дослідниця Уляна Горбачевська. Театральних практик відчувати тіло і рух навчав режисер та актор Театру ім. Курбаса Микола Береза.
ЧИТАЙТЕ ЯК ВОНО БУЛО
МАРІЯ ВИТІВСЬКА
…ми випускаємо з уваги речі, що дозволяють бачити життя як воно є, чути його, бути в ньому. Як навчитися зупинятись і слухати звуки, що тебе оточують, розпізнавати деталі навколо тебе, відчувати людей, котрі біля тебе? Дослухатись і до себе, а не розчинятися в комусь іншому.
Тренінг розповів мені це. Дав можливість почути свій голос, звуки, що жили десь глибоко всередині, і які змогли, черпаючи сили із землі, прямувати до неба. Чути інших, співати разом, із одним посилом. Це людський вимір архаїчного співу.
Відчути в рухах і звуках себе та інших. Відчути своє тіло, почути свої емоції, дізнатись про можливості гармонійної співпраці з іншими людьми. Тренінг дав мені перші мої спроби зрозуміти те, що повинен знати й відчувати актор, щоб могти щось транслювати у світ.
ЛЯНА КОСТИНЮК
Одна справа – бути глядачем вже готової опери, – інша ж, – на власному досвіді зрозуміти, скільки праці вклали у неї її творці.
Мені справді пощастило стати учасницею майстер-класів від Уляни Горбачевської та Миколи Берези, адже не можу пригадати, де ще мала нагоду отримати стільки нового та цікавого досвіду у такий короткий термін.
Перше, що потрібно визнати: такі акторські та вокальні практики реально «прокачують». Ми починаємо по-справжньому відчувати своє тіло, голос, свідомість, навколишнє середовище, оточуючих людей тощо, а головне, – нарешті глибше розуміємо сутність цього всього і те, як із цим можна краще взаємодіяти, творити.
Наш майстер-клас розпочав Микола і вже на перших хвилинах я подумала: «Ого, я практично не знаю усіх цих людей, але ось ми усі стоїмо в одному колі, тримаємось за руки, виконуємо різні вправи, вітаємось поглядом, зрештою, робимо спільну справу, – і це таке класне відчуття! Можливо, саме так потрібно розпочинати знайомство із усіма новими людьми, а не із імен та всяких формальностей?». Зрештою, під кінець майстер-класу я уже танцювала із заплющеними очима із іншою учасницею, з якою не була знайомою до цього дня. І знаєте, я почувалася досить безпечно, довіритись було складно лише у перші декілька секунд.
Щодо вокального майстер-класу Уляни, то це було, більш, ніж феєрично. Скажу по-правді, я не будувала жодних попередніх очікувань, оскільки спів у моєму житті майже відсутній. Але те, що відбувалось, те, що робили усі ми, – справді вражає. Тепер я усвідомлюю, наскільки сильною «стихією» є звук і голос, скільки енергії ми можемо як здобути, так і віддати, завдяки їм. Спойлер: після майстер-класу ви захочете співати ще декілька годин поспіль навіть, якщо ніколи не робили цього раніше.
Ну і під кінець, хочеться сказати, що це все було надзвичайно круто, але й, у хорошому сенсі, – складно. Ця складність дозволяє розуміти, яка кропітка праця вкладена у Молоду оперу. Більше того, я не впевнена, що із першого разу мені вдалось дістати голос прямо із надер землі, але із колін точно :).
Серед іншого, запам’ятався момент, коли я відчула такий глибокий звук всередині себе, про існування якого й не знала. А ще приємнішими були моменти, коли голоси різних людей, в основному не співаків, звучали разом, потужно, єдино. Вправи із хаотичної ходи врізались в пам’ять тим, що маєш бачити і відчувати інших людей, які мають таке ж самісіньке право та можливість рухатись за бажанням. І такий простий, здавалось би, погляд в очі іншої людини, погляд «без пелени»… Раптово усвідомила, як часто в повсякденному житті ми його уникаємо, ховаючись.
Багато з вправ стали для мене своєрідними метафорами. Відкривати своє внутрішнє “я” в певні моменти, закривати та захищати цінне тобі – в інші. Підніматись, коли впала. Підніматись разом з іншою людиною, підтримуючи один одного. Довіритись комусь. Зупинятись і слухати, спостерігати й відчувати.
У першу чергу, це був тренінг саме із автентичного співу та акторської майстерності, але те, чого ми там навчились, варто проектувати на життя як таке. І це неймовірно. Як неймовірною була й енергетика, дуже позитивна та відкрита атмосфера.
МАР’ЯНА ДЕРЕВЕНКО
Це були неймовірні дні, сповнені яскравих вражень і дивовижних емоцій. Круті організатори-фахівці своєї справи і різноманітні учасники. Тренінг включає не лише базові навички акторської майстерності і основ архаїчного співу, а й відкриває новий етап у саморозвитку, взаємодії з людьми, навчає довірі до себе та інших. По-новому осмислюєш себе, внутрішнє альтарего знаходить гармонію з тілом. І нарешті приходить усвідомлення “архаїчності” власної нації, відчуваєш себе частиною цієї потужної сили народу, що своїм співом здатні підкорити будь-які вершини та досягнути Космосу. Вростаєш корінням у рідну землю і черпаєш з неї натхнення, волю і міць для того, щоб поділитись цим з усім Світом.
ЮЛЯ ПАХОМОВА
Дуже багато позитивних емоцій від цих двох днів, тренінги явно перевершили мої очікування. Якщо охарактеризувати коротко, то це було весело, пізнавально і…трохи виснажливо.
Вважаю, що ідея занурити волонтерів у репетиційні будні акторів і співаків – була дійсно вдалою. Дуже вразила робота Уляни і Миколи, те, наскільки самовіддано вони працюють з командою, як доступно пояснюють нюанси і як за допомогою різних вправ дають можливість не просто ознайомитись з чимось новим, а добитись хоча б мінімального результату за такий короткий час.
Воркшоп Уляни з техніки архаїчного співу вражає так глибоко, що всі наші будні 21 століття одразу відпадають як непотрібна мішура, випускаючи назовні нашу древню людську сутність. Адже хоровий спів у колі – один з найдавніших ритуалів, і до цього часу – це одне з найбільш захоплюючих дійств, які можуть творити люди. Такий спів сприяє самоусвідомленню себе, свого тіла, своїх дій, і це настільки піднесене відчуття синергії, що його майже неможливо описати словами! ))
Воркшоп Миколи був більш спрямований на розвиток креативності та імпровізації, деякі вправи були досить неочікуваними, і особисто для мене це був певний персональний челендж.) Загалом все пройшло дуже класно, наповнено і весело, така собі емоційна розрядка від думок про роботу, навчання і тд. Обидва тренінги сприяли налагодженню контактів у групі, ми вчилися співпрацювати і слухати одне одного.
Я отримала неабияке задоволення і дуже вдячна організаторам і тренерам за цей спільний час.)
Дякуємо Зірці Савці за атмосферні світлини.
А за можливість залучити нових волонтерів щиро дякуємо ГО “Лабораторія Ініціативної Молоді” та проєкту «Youth engagement: citizens participation through enhanced social action skills and tools», що впроваджується British Council Ukraine.