Почути свій голос: як Аліна знайшла впевненість

Це історія волонтерки і менеджерки культури Аліни Килинич. Їй 20 років.  Вона навчається на культурному менеджменті (факультет культури) Львівського Національного Університету імені Івана Франка.

Паралельно з навчанням Аліна намагалась професійно розвиватися та наповнювати своє життя культурою: театр, виставки сучасного мистецтва, фестивалі… 2021 року Аліна координувала волонтерів на прем’єрі новітньої опери «Ukraine – Terra Incognita». Цей твір був присвячений солісту Паризької опери Василеві Сліпакові, який загинув захищаючи Україну. Команда опери мала амбіції влаштувати серію постановок на європейських сценах. Однак, широкомасштабне вторгнення російських військ в Україну перекреслило плани сотень культурних проєктів, зокрема і цього.

З початком широкомасштабної агресії українські менеджерки культури свій досвід організаційної роботи спрямували на волонтерство, щоб допомагати своїм співвітчизникам, котрі постраждали від війни. У перші місяці російського вторгнення до Львова з’їжджалися біженці майже зі всієї України. Перед загрозою смерті вони втікали цілими сім’ями, з дітьми і старими, часто навіть не маючи змоги взяти найнеобхідніші речі чи документи. У Львові для біженців волонтери створили центри допомоги, забезпечення їжею, житлом, медикаментами, відновлення документів… Та матері-біженки зіткнулися з проблемою, що потрібно десь залишити дітей під наглядом поки вони влаштовують свої справи.  Для таких жінок Аліна з подругами з Молодої ради YMCA Lviv організували Денний дитячий центр для дітей із сімей переселенців. Центр діяв упродовж весни-літа 2022 р, коли проблема біженців стояла найгостріше, і допоміг десяткам сімей.

Проте, сама Аліна у свої 20 років зіткнулася з проблемою вигорання. Перспективи розвитку у сфері культури стали примарними, знайти роботу за фахом теж, постійне спілкування з дітьми та їхніми стурбованими батьками вичерпувало внутрішню енергію, звістки про загиблих знайомих, повітряні тривоги і ракетні удари, новини з війни позбавляли впевненості у власні сили.

Розрядку, арт-терапію і відновлення Аліна знайшла у співочих тренінгах «Коло Раю» дослідниці народних пісень Уляни Горбачевської. Тренінги проводились в рамках проєкту #ВолонтеркиЛьвів, який проводить YMCA Lviv за технічної підтримки ООН Жінки та за фінансування WPHF.  Учасниками тренінгів були також інші волонтерки та співачки з опери «Ukraine – Terra Incognita», з котрими Аліна колись працювала. Аліна, котра завжди хотіла як менеджерка долучитися до світу мистецтва, завдяки цим тренінгам почула свій голос і зрозуміла, що може співати. На філософських студіях миру вона з іншими учасниками тренінгів сформували програму Дійства «Думки про мир». 28 серпня 2023 року у ексклюзивно відкритих Митрополичих Садах собору Святого Юра на вишуканому благочинному співочо-змістовому дійстві Аліна співала на сцені у складі проєкту «Коло Раю». Спів дає їй емоційне розвантаження та спілкування з творчими людьми, а участь в мистецьких проєктах надихає продовжувати навчання та волонтерську працю.

Як розповідає Аліна: «Коли ти співаєш разом з іншими і чуєш як твій голос вплітається і доповнює загальне звучання, ти усвідомлюєш, що без тебе ця пісня була би зовсім іншою. Ти розумієш свою унікальність і це дає впевненість. В народних піснях ти співаєш думками і почуттями сотень людей, жінок, які жили до тебе, але відчували те саме, що й ти. Їхня сила ніби теж тебе оточує і робить міцнішою у ці тяжкі дні, коли ми і наша культура знов перед загрозою знищення».

Загалом через тренінги пройшло три десятки волонтерок та молодих мисткинь, а учасниками Дійства «Думки про мир» стали 300 людей із творчих та волонтерських середовищ Львова.

Співочі тренінги та творення дійства «Думки про мир» в рамках філософських студіях миру здійснили вплив і на інших учасниць програми. Ось враження кількох з них.

Акторка зруйнованого російською ракетною атакою Чернігівського театру, переселенка Світлана Федєшова: «Особливий вчора був вечір. Недаремний в своєму часопросторі, важливий в своєму світовідчутті… Тиша зі звуком творили нові форми, що вирували силою, прагненням, свободою, любов’ю і нездоланністю аж до самого неба. Колисковою як сльозою і як оберігом. Войовничим вигуком як принциповістю в діалозі про (не)мир. Дякую знову за цей мурахотабунний шлях по шкірі».

Програмна менеджерка Caritas Ukraine Ганна Гоменюк: «Занадто гостро, аж життєствердно. Лезом в реальність повз видиму нормальність життя. Про це для мене були “Думки про мир”. Я співала і доєднуюсь до сказаних слів. Про тих, кого ми оплакуємо. Про час життя, який війна відбирає у всіх нас, а найбільше у тих, хто нас захищає. …Пісня народна мене тримає. Боротьба йде століттями і Україна жиє, це одночасно і трагічно, але і дає опору. Я відчуваю зв’язок і гордість бути українкою і доля моя тут».

Завдяки проєкту #ВолонтеркиЛьвів десятки молодих творчих волонтерок як Аліна змогли емоційно відновитись та відчути впевненість у своїх силах через співочу арт-терапію та творення культури.