Історії наших лідерів воєнного часу

Історії наших лідерів воєнного часу

 

YMCA-Львів у різні роки об’єднала надзвичайно ціннісних людей. Від початку широкого вторгнення росії в Україну в лютому 2022 УМСА отримала ключовий і першочерговий пріоритет – допомога фронту і тилу з метою збереження життів. Частина нашої команди з перших днів виїхала на передову зі зброєю в руках, а частина залишилась в тилу з гуманітарною місією підтримати воїнів і внутрішніх  переселенців. Хочемо розповісти історії лідерів та лідерок УМСА, які спільно працюють на перемогу. Разом – поборемо!

Юрко Вовкогон

«Один із моїх побратимів перед тим, як піти на війну e 2014, пообіцяв своїй доньці, що зробить для неї велику дерев’яну ляльку для вуличних вистав. Я вирішив допомогти своєму товаришу втілити цю ідею», – згадує Юрко..

Повернувшись із зони АТО, Юрко долучився до проєкту YMCA-Львів з арт-терапії для ветеранів. Так, проєкт «Дерев’янко» у 2017 році став початком плідної та творчої співпраці політолога, ветерана АТО, й культурного менеджера з організацією, місія якої – робити життя молоді яскравішим та змістовнішим

Тоді ж, Юрко приєднався і до команди YMCA-Львів у ролі координатора проєктів, що показували історії українських ветеранів – театралів, політологів, митців – людей, які пішли на війну і за покликом долі отримали ще одну кар’єру – добровольця.

YMCA-Львів разом з Юрком запустила інформаційну кампанію, яка руйнувала меседжі російської пропаганди про каратєлів і хунту, та показувала справжні історії українців і їхніх цінностей – свободи, демократії та вільного вибору. YMCA-Львів вибудувала мережу ветеранів, які творили власні ініціативи. Це ветеранський бізнес, мистецькі і творчі стартапи, медіа та публічні кампанії. Юрко також розвивав внутрішнє мережування ветеранів, їх реабілітацію та підтримку спільноти сімей.

Паралельно з цим команда організації думала про щось масштабніше. Із залученням мисткині Уляни Горбачевської стартував проєкт опери-міфу «Ukraine Terra Incognita», присвяченої Василеві Сліпакові та всім захисникам України. Координаційну діяльність взяв на себе Юрко. У жовтні 2021 року у Львівській опері відбулась національна прем’єра опери та її світова онлайн-трансляція. На червень 2022 планувалась постановка опери для ветеранського середовища, але війна посунула ці плани. Юрко вдруге пішов на фронт, а організація сфокусувалась на допомозі захисникам та захисницям на передовій, а також переселенцям, активістам та волонтерам.

На запитання, чому Юрко знову на фронті, він впевнено відповідає: «Україна – це мрія, яка передавалася у спадок з покоління в покоління кращими людьми, які виростали на цій землі. У нас нарешті випав шанс здійснити її.  Для мене, щоб піти на війну, просто було достатньо розуміти, скільки переді мною було людей, які складали пісні, малювали, писали, творили українську культуру,  відчували красу так само, як і я.  Я хочу, щоб мої діти росли вільними, щоб стати кращими за нас і робити світ красивішим і добрішим!».

Юрко Вовкогон – не просто менеджер проєктів YMCA, а цілий координаційний центр в одній людині. Це друг, який завжди поруч. Це Українець, яким пишаємося!

Олександр Ябчанка

Дитячий лікар, з яким ще у 2013 році УМСА спільно займалась ремонтом частини педіатричного відділення Західноукраїнського дитячого медичного центру і збирала кошти на рентген-апарат. В результаті, там зробили дитячу кімнату. Під час Революції 2014 року разом координували акції активістів, організацію медичних пунктів на Майдані, постачання медикаментів та надання медичної допомоги. Тоді, Олександр пішов на Майдан захищати європейський вибір України і долучився до команди Уляни Супрун у ролі радника, бо українська медицина потребувала якісних змін. Щоб доносити правдиву інформацію та відбивати інформаційні атаки на медичну реформу, Сашко у 2018 році став речником Міністерства охорони здоров’я. Він – викладач Українського католицького університету і однодумець студентів у їхньому ціннісному виборі.

Сашко отримав ступінь кандидата наук у сфері педіатрії У 2013 році. Минулого року він привселюдно спалив свою кандидатську дисертацію на знак протесту проти нівелювання нинішньої наукової системи в Україні. Останньою краплею для такого вчинку стало присвоєння ступеня кандидата наук народному депутату Іллі Ківі, який з початку великої війни знаходиться у Москві і став рупором російської пропаганди.

Сьогодні Олександр у лавах ЗСУ захищає Україну, а також допомагає YMCA-Львів координувати допомогу фронту. Усі, хто його знає, говорить про нього з усмішкою. Його побажання “Аби ви були здорові!” стало хештегом у соціальних мережах, яким користуються тисячі користувачів, вітаючи один одного або поширюючи корисну інформацію.

Сашко розповів, чому він взяв до рук зброю 24-го лютого і що мотивує його захищати Україну.

Я народився у час, коли моя країна була під владою радянської імперії, для якої не існувало нічого ані людського ані Божого. Закони тієї імперії виходили з того, що людина людині – вовк. Мені поталанило жити у час, коли моя країна перетворюється на республіку, де найвищою цінністю є людина, які вільна обирати, у що вірити і кому молитися. Я бачу, як на моїх очах Україна перегортає постколоніальну сторінку своєї історії. Люди, ще частково залишаючись у форматі «людина людині – вовк» будують демократичну країну, де людина людині – людина. Імперія не може нам пробачити того, що ми обрали волю і намагається знищити нашу країну вільних людей. Я свідомий того, що імперія велика і важко озброєна. Це імперія покірних рабів, яка хоче поглинути мою країну і ставить особисто мене перед вибором: схилити коліна перед їхньою силою і перетворитись на покірного раба чи боротись за свою свободу і якщо й загинути, то зі зброєю у руках. Я обираю другий варіант. Не я обирав час, коли мені жити, але я гордий жити саме у цей час, жити і боротись пліч-о-пліч  з мільйонами моїх співвітчизників і підтримкою десятків мільйонів вільних людей з усього світу”.

Марія Кисіль

«Що означає бути волонтером? Це везти хвіст дракона зі США через Австралію в Україну за 10 годин» – жартома каже Марія Кісіль, яка приєдналася до команди УМСА у квітні в ролі координаторки волонтерів та проєктів УМСА. За освітою вона історик і менеджер неприбуткових організацій. До війни розвивала соціальне підприємство – ферму «Щедрий діл» та курувала кілька освітніх ініціатив. Але з 24 лютого почала активно волонтерити і координувати волонтерські ініціативи.

«Перший день війни я думала, що працюватиму на інформаційному фронті, оскільки маю відповідні знання та навички ще зі студентських акцій та Революції Гідності.  Але в першу ніч мені подзвонили знайомі – шукали дівчину, яку водить “механіку”, бо треба поїхати у Польщу і перевезти позашляховики для армії», – згадує початок війни Марія початок війни. Звісно, вона перевезла позашляховики через кордон. А наступного дня уже координувала прийом гуманітарної допомоги з Польщі для військових та переселенців.

«Захищати Україну від ворога пішли багато моїх друзів та знайомих. Потрібно було допомогти з бронежилетами, раціями, ліками… Почали писати друзі друзів, у нас з’явилося десятки волонтерських чатів, в яких збирали потреби і думали, як їх забезпечити. Я знала, де і як це можна дістати. А якщо не знала, то шукала. Підняла усі свої контакти з-за кордону і знайшла сотні нових», – розповідає Марія. “Спочатку все було хаотично, проте дуже скоро ми скоординувалися з іншими активістами та волонтерами, з якими знайомі ще з часів Революції Гідності, і випрацювали систему: спілкуватися не з окремими бійцями, а із командирами батальйонів, щоб покривати потреби по максимуму”.

У квітні Марія приєдналася до команди УМСА. Офіс організації став шелтером для  молодих людей, які тікали від війни і готові були паралельно волонтерити, але їх потрібно було скоординувати, спрямувати і допомогти зрозуміти, чим можуть бути корисними їхні навички на новому місці. Так Марія стала координувати волонтерів УМСА, частина яких працює із гуманітарною допомогою, частина – долучилася до інформаційної роботи.

Львів прийняв понад 400 тисяч переселенців. Ці люди, як і місцеві мешканці, отримали нові виклики в нових для себе умовах. Один із поширених запитів переселенців – чи можна десь залишити на кілька годин дитину, щоб вирішити низку питань, наприклад, пов’язаних з реєстрацією та допомогою внутрішньо переміщеним особам. У відповідь на такі запити у Марії виникла ідея створити Денний центр для дітей переселенців. Адже в УМСА було місце, де це можна організувати, були люди, які готові, вміють і люблять працювати з дітьми.  В результаті, уже кілька тижнів працює затишний Day Care Center, де діти переселенців грають, розвиваються, весело та цікаво пізнають світ разом із аніматорами-волонтерами, поки їхні батьки вирішують свої справи.

Зараз Марія шукає можливості для підтримки волонтерів, які, як і вона, покинули все і допомагають Україні боротися проти окупантів. Вона мріє про перемогу, а ще хоче запустити благодійну платформу, щоб розвивати культуру благодійності та підтримувати малих підприємців.  Проте, як зізнається Марія, в її пріоритеті – допомога військовим. «Ми будемо підтримувати наших захисників і захисниць стільки, скільки треба буде. Бо як інакше? Нам треба перемогти!».

Олег Коляса

«Змінися сам і поруч тебе зміняться тисячі. Це кредо дає мені можливість не опускати руки, особливо, коли напряму не можеш вплинути на ситуацію в соціумі”, – каже Олег Коляса, який працює і волонтерить з командою YMCA-Львів.

24 лютого життя Олега кардинально змінилося. Він, кандидат політичних наук, доєднався до ЗСУ, щоб боронити Україну від окупантів. До початку повномасштабної війни Олег викладав в Українській академії друкарства, вів освітні проєкти, займався нерухомістю, організовував Школу контент-менеджменту. А ще, захоплювався спортом – тріатлоном, футболом, баскетболом.

З командою YMCA-Львів Олега поєднує давня історія знайомства із членами організації та спільні проєкти.  Така співпраця природно склалася на основі спільних цінностей, спільному баченні багатьох процесів і багаторічній довірі один до одного. Тому навіть зараз, перебуваючи на службі в ЗСУ, продовжує допомагати YMCA-Львів у сфері комунікації, питаннях логістики і забезпеченні людей необхідними медикаментами, зокрема на окупованих територіях. “Нещодавно вдалось відправити вантаж з ліками за надзвичайно небезпечним маршрутом в одне з окупованих міст, де на нього дуже чекали. На днях, за допомогою транспорту організації допомогли переселенцям з двома собаками і 5 котами з області дістатися потягу до Києва”, – коротко звітує Олег.

Кожного дня Олег, як і кожен з команди YMCA-Львів, робить усе, що може, задля перемоги України. На питання, що його мотивує, каже, що  найкращий мотив – перемога у війні з РФ, розпад Росії, а також її демілітаризація. “Мотивує те, що ми зараз маємо унікальний шанс раз і назавжди звільнитись від «монголо-татарського іга» й почати новий, якісно новий етап розвитку нашого суспільства”.

Далі буде…