Думки про мир: Анастасія Шевченко

Думки про мир: Анастасія Шевченко

Зараз я не відділяю слово «мир» від слова «незалежність». Незалежність України від російського загарбника. І особисто моя незалежність.

«Мир» навряд чи скоро повернеться у значення «відсутність війни», бо  навіть вихід українських військ на кордони 1991 року не означатиме, що війна закінчилася. Адже далі буде завезення ще більшої кількості ППО, створення буферної зони, виявлення та знешкодження колаборантів та російських агентів а також роки розмінування наших земель.

Тому мій мир настане тоді, коли я зможу не залежати від росіян у своєму щоденному виборі. Коли росія більше не зможе примусити мене вдягнути камуфляж, лягти спати в бліндажі або в коридорі, запізнитися на обід через повітряну тривогу і відмовитися від подорожі, бо не літають пасажирські літаки.

Коли настане такий момент — я назву це «миром».

Анастасія Шевченко (Стасік) – співачка, парамедикиня

Ініціатива впроваджується в рамках проєкту «Посилення спроможностей жіночої мережі волонтерок у Львівській області» (#ВолонтеркиЛьвів) за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

* Ця публікація підготована за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об’єднаних Націй.