Анастасія Лужна навчається у Львівському Національному Університеті імені Івана Франка на міжнародній економіці. Їй 19 років. Коли загроза повної окупації України російськими військами минула, Настя повернулась з-за кордону щоб волонтерською працею допомагати своєму народу.
Із початком повномасштабної військової агресії росіян тато Анастасії пішов на війну. Саму ж Настю батьки відправили до родичів в Іспанію, де вона жила до березня 2023 року. В Іспанії Настя вивчила мову, познайомилась з людьми з різних культур, відчула різницю між суспільствами в стані миру і війни. Однак, Анастасія не змогла залишитися у мирній країні – всі її думки були про повернення на Батьківщину. Щоб якось допомагати співітчизникам Анастасія пішла волонтеркою до української громади Барселони. Займалася збором та розфасуванням гуманітарної допомоги для українців у прифронтових територіях і біженців, брала участь в акціях на підтримку України.
«Я завжди хотіла жити за кордоном, бо там класно. Але переїхавши, зрозуміла, що те, як відчуваєш себе вдома не порівняти ні з чим. Я постійно хотіла до Львова. Бо тут моє», – згадує Анастасія.
На початку року Настя повернулася додому і зустрілася із комплексом проблем, які турбують всю освічену українську молодь. Це одночасний пошук себе та свого місця у скаламученому війною житті і бажання допомагати своїм співвітчизникам, які опинились у скруті. Це пошук застосування своїх сил, щоб змінювати країну аби було куди вертатися і де жити.
В Україні Настя потрапила на «Форум миру» у Верховині, які проводила YMCA Карпати. Знайшовши організацію YMCA у Львові, вона дізналася про проєкт #ВолонтеркиЛьвів та зголосилася волонтерити на ньому. Анастасія асистувала на тренінгах із безпеки для дітей та адмініструвала волонтерський простір YMCA Lviv.
У серпні Анастасія отримала запрошення на Літню школу для відновлення і розвитку волонтерок «Залучай!», яку проводила YMCA Lviv в рамках проєкту #ВолонтеркиЛьвів за технічної підтримки ООН Жінки та за фінансування WPHF. Упродовж п’яти днів у карпатському селі Яблуниця для волонтерок проводились тренінги із медіаграмоттності та критичного мислення; фандрейзингу та написання грантів; публічного виступу; психологічні заняття; майндфулнес та арт-терапія. Паралельно із навчанням, волонтерки ходили в мандрівки, спілкувались на пікніках та просто насолоджувались природою Карпат на дозвіллі.
Про свої особисті враження Настя каже так: «Я напряму ніколи не комунікувала з волонтерками, які працюють для військових. Мені було дуже цікаво послухати їх досвід. Я побачила, що є куди рухатись і для чого працювати. Це були душевні моменти, які закарбувались в пам’яті. Я захоплююсь цими дівчатами. І мене далі мотивує їхнє гасло: «недостатньо!»».
Зараз Анастасія продовжує допомагати на проєкті #ВолонтеркиЛьвів. Особливо їй сподобалось працювати на співочо-змістовному дійстві «Думки про мир».
«Мені імпонує підхід YMCA Lviv поєднувати соціальне з мистецьким. Я 12 років займалась народними танцями, грою на фортепіано і співом. Тому розумію, як творчість майже непомітно, але сильно розставляє акценти», – говорить Настя.
Завдяки літній школі «Залучай!» Анастасія знайшла для себе волонтерське середовище в Україні, діяльність, до якої хотіла приєднатися та чіткіше зрозуміла свої наміри в професійному розвитку на майбутнє.
По своє майбутнє Анастасія міркує так: «Я рада що знайшла у YMCA Lviv та волонтерство. Мені цікава логістика, якої навчаюсь в університеті та хочу розвиватися у цій сфері. Зараз я хочу знайти в житті варіанти, як можна поєднати соціальну роботу зі стабільним заробітком. Може буду працювати на якихось програмах аналогічних до #ВолонтеркиЛьвів чи у міжнародних донорських організаціях, як Карітас, ООН Жінки чи БФ «Відродження»».
Загалом літня школа «Залучай!» допомогла підвищити компетентності та психологічно відновитись двом десяткам молодих українських волонтерок та волонтерів. Вони із вдячністю згадують про навчання та спілкування.
Аліка Разнер, волонтерка, організаторка культурних подій: «Склалось все. Компанія однодумців, локація, програма, лектори і тренери. Повернувшись, я зі здивуванням зрозуміла, що маю натхнення на нові проекти і сили вести ті, що вже маю. Знов голосно говорити про проблеми та рухатись в напрямку перемоги».
Вольха Шаккарська, волонтерка, інструкторка з домедичної допомоги: «Ця літня школа волонтерів для мене про сестринство… Усім потрібне безпечне місце і безпечні люди, з якими ти можеш не боятися осуду, з якими ти можеш говорити про те, що болить, або мовчати про те, що важливе. Можеш просто бути. Знесиленою, слабкою, втомленою, прийнятою».
Ініціатива впроваджується в рамках проєкту «Посилення спроможностей жіночої мережі волонтерок у Львівській області» (#ВолонтеркиЛьвів) за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.
Отримати додаткову інформацію про Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги та його роботу в усьому світі можна на сторінці фонду www.WPHFund.org та www.WPHFund.org/1000WomenLeaders